logo f Арт центр  девіз

ZELO

Знайшли помилку?

Виділіть її мишкою

і натисніть: Ctrl+Enter

Арт центр Zelo

Осередок мистецького життя

Один американський розвідник сказав, що GPS – це всього-на-всього інструмент, він не замінює мозок. І певно щось таки знав цей виходець з країни-батьківщини глобал позішинінг сістемс. Тож одного вечора я вирішив покластися саме на мозок і віднайти у намисті будинків, що нанизані на вулицю Єреванську, особливу перлину – Бібліотеку імені Миколи Реріха.

Живописна експозиціяІ адреса відома, і вулиця знана, але непросто неозброєним оком вирізнити саме той будинок з поміж багатьох, на перший погляд однакових, будинків-перлин. Одна бабуся вказала напрямок рукою десь у двори, один вірменин з Єреванської теж пригадав, що: «Да, да, єсть бібліотека, там више!». Тож установа відома місцевим мешканцям, і таки мені вдалося віднайти вхід до неї, який ретельно був замаскований між дворових плодоносних, в цю пору вже поріділих листям, дерев.

На виставці живопису

Стільців, які є елементом вмеблювання читальної зали і мистецької вітальні, якраз вистачає всім відвідувачам. І це тому, що читальня вправно маскується і тільки скромна табличка з тієї сторони будинку, що виходить на Єреванську і оголошує: «БІБЛІОТЕКА» спинам вуличних кіосків, викриває наявність тут осередку мистецьких подій.

Ірина Ігнатенко презентує книгуТут вони й відбуваються, ті події, по черзі й одночасно, як от трапилось сьогодні. Перший крок по листопадових алеях зробила живописна експозиція Ярослава Терновського «Мелодія» під руку з презентацією книги Ірини Ігнатенко «Жіноче тіло в традиційній культурі українців». Більше нічого не скажу ні про книгу, ні про виставку, бо першу краще читати, а другу – бачити.

Виставка "Мелодія"Тож аудиторія, якій вистачило стільців, під час відкриття і презентації тихенько сиділа і, зізнатися, було видно і чути, як авторку-дослідницю, так і живопис. Інститут ім. Глієра, представники якого теж розмістилися поміж гостями, подарували кілька разків намиста українських мелодій і пісні.

Співають українських пісень

Розмова художниківА коли клавіші «фоно» прикрила полірована кришка, а гості вирушили по домівках, залишивши віч-на-віч митців у різних сферах: наукових, соціальних, художніх, то перші краплі окропу розплескалися по денцю чашок, витягуючи із чаїнок дігтярного кольору духмяну есенцію, яка сприяє спілкуванню.

Ось вони, митці: Іванна, Ірина, Олексій, Наталія, Інна, Руслан, Юлія, Дмитро, Людмила Іванівна, і Люба, чудова дівчинка, яка раз за разом, тут же створювала образотворчі твори і негайно демонструвала нам.

О, а раптом Ви похапцем увірвалися до бібліотечної зали (буває ж така тяга до чтива, чи до мистецтва..), не забудьте запитати про фотовиставку Наталії Капустянської. Виставка вельми скромно прилаштувалась у покуті, але від того лірика макротворів про мікросвіт цієї панни не меншає!

ЖивописІз вдячністю, що долучилися до вражень, Ярослав.

П.С. Доречі! А «Мелодія» ще крокує осінніми стежинами. Вона зробить двадцять три кроки тож, приєднуйтесь до прогулянки! І якщо все ж вирішите користуватись GPS, передаю координати: 50°26'07.8"N 30°27'33.3"E (це якщо у Вас девайси фірми “Gлобус & КомРаS”) або, просто, м.Київ, вул. Єреванська, 12 (якщо навігатор)). Архів фотографій з мистецької події Ви можете завантажити за цим посиланням. Якщо ж із посиланням виникають проблеми, повідомте, будь-ласка.