logo f Арт центр  девіз

ZELO

Знайшли помилку?

Виділіть її мишкою

і натисніть: Ctrl+Enter

Арт центр Zelo

Навіщо нам мистецтво?

Чи відомо Вам, що є найпрекраснішим на мистецькій стезі? Ні, зовсім не здатність віртуозно відтворювати риси людського обличчя чи компонувати багатофігурні композиції. Це здатність отримувати насолоду від оточуючого світу.

Разом із заглибленням в царину мистецтва, наші очі по іншому починають дивитися на світ. Поспостерігайте за собою. Уявіть наступну картину.

 Далекий заміський простір. Тут небо широке, а горизонти – розлогі. Часом цей розлогий горизонт перетинають штрихи дерев, цеглини невисоких будівель, паралелограми різнобарвних стріх. Це широке небо нині вкутане ковдрою важких хмар. Тяжко їм тримати натугу дощових мережив, і ось вони вже ллють воду повсюдно. Ховається люд, вщухає робота, якою б вона не була, принишкло птаство, а з ним, здається, і сама природа. Лише шерех колючих крапель…

Та негода поступилася. А чи негода?.. Отож небо, перетворившись на благенький ситець, розшарпаний вітрами, тепер зіяло просвітами блакитної височини, крізь які проривається золото сонця.

Озирніться довкола! Що ви бачите навкруг? Хіба лише глей бездоріжжя, розмочений дощовою водою? Погляньте, а в калюжах, які позбиралися просто на дорозі і, здається, саме для того, щоб якнайдошкульніше заважати проходу (проїзду), митець розчинив блакитну акварель. І акварель ця, здається, лежить не на темній землі, а на білосніжному папері, так вона світиться. А решта пейзажу набула свіжих, умитих відтінків. Бачите, які густі в кольорі стовбури дерев. А яка трава пишнозелена. Бруківка, асфальт вже не виглядають так одноманітно сіро.

Помічати подібні речі та радіти їм – ось які уміння розвиває у собі митець. Захоплюватися кожним сонячним променем, подихом вітру, вигином гілки – означає захоплюватися неповторною сутністю оточуючої нас Природи.

З цих пір, будь-який день, пора доби чи року не навіюватимуть Вам якої-небудь печалі. Тож, спізнаючи в собі художника, Ви більше не знайдете багнюки на своєму шляху, то саме небо, що віддзеркалюється в люстерках калюж, прослалося Вам під ноги, щоб Ви відчули душевну легкість, ступаючи по небесному оксамиту.